Законопроект "Про регулювання містобудівної діяльності", названий прем'єр-міністром "революційним", справді може стати в разі прийняття парламентом епохальним документом для галузі.
З одного боку, проект закону без перебільшення дозволить будівельній галузі вийти з кризи. Документ значно спрощує дозвільні процедури в будівництві: замість 93-х процедур, передбачених чинними правилами, забудовнику залишать 23, з яких лише 9 кроків будуть стосуватися його компетенції. Сьогодні всі дозвільні процедури забирають у інвестора будівництва 416 днів, після прийняття закону - 60 днів.
З іншого боку, прийнятий закон створить безпрецедентні тепличні умови для будівельників, що для України виллється у збільшення частки некомпетентних і невідповідальних забудовників. Вихід на будмайданчик і прийняття об'єкта їм максимально спростили. При цьому розробники проекту закону фактично дозволили будкомпаніям будувати без контролю над проектною документацією.
Зокрема, законопроект дозволяє забудовнику поставити паркан і почати рити котлован, нікого не питаючи і відразу, як тільки він отримає документацію, що підтверджує права власності або оренди на землю.
Прокладати інженерні мережі і будувати об'єкти 1-3 категорії складності (практично всі будівлі, крім торговельних і бізнес центрів, шкіл, лікарень, театрів, житла до 10-ти поверхів і транспортної інфраструктури) забудовник зможе відразу ж після того, як Держархбудінспекція зареєструє його відповідну письмову заяву про наміри.
Для введення в експлуатацію зазначених об'єктів також буде потрібно тільки декларація про наміри. При цьому для об'єктів 1-3 категорій складності не потрібно ніякої державної експертизи проектної документації.
Вимога провести експертизу в тексті документа присутня - але з поправкою "за бажанням". Вся відповідальність за будь-яку погрішність у проекті, яка може призвести до часткового або повного руйнування об'єкта, буде лягати на проектувальника. І на главу приватної експертизи, якщо замовнику раптом спаде на думку витратити на це гроші.
Розробники документа стверджують, що кращою експертизою буде страхування відповідальності перед третіми особами за заподіяння шкоди майну, здоров'ю і життю людей, а також страхування післяпускових гарантійних зобов'язань. Однак навряд чи страховому ринку варто очікувати прибутків від "Будівельної революції". У проекті закону дійсно прописана можливість (не зобов'язання) страхування, і воно навіть стимулюється нормою, згідно з якою за наявності акта страховки забудовнику не треба буде отримувати акт готовності на об'єкт. Ось тільки акти готовності передбачені тільки для об'єктів 4-5 категорій складності. З комерційно привабливих об'єктів, а значить тих, які реально будуть будуватися, під 5-ю і 4-ю категоріями числяться лише торговельні й і офісні центри, а також житлове будівництво висотністю від 10 поверхів.
Але це за чинними нормами. Автори революційного документа покладають на Кабмін обов'язок затвердити оновлений перелік об'єктів 4-ї і 5-ї категорій. В.о. першого заступника міністра регіонального розвитку та будівництва Анатолій Беркута вже заявив, що житлові 16-поверхові будинки будуть входити в "пільгову" 3-ю категорію. А, наприклад, архітектор Лариса Скорик взагалі наполягає на включенні до цієї категорії житлових будинків висотністю до 30 поверхів.
Таким чином, розробники законопроекту намагаються дати стимул для розвитку житлового будівництва, яке досі не оговталось від кризи, однак не факт, що український забудовник буде якісно розробляти проектну документацію без будь-якого контролю зверху. У Мінрегіонбуді кивають на сусідню Польщу, де будівельний ринок працює саме на таких засадах. Та чи варто пояснювати різницю в менталітеті та повазі до закону українця і поляка?
І все-таки, навіть не це головне в проекті закону. Пропоноване скорочення і спрощення дозвільних процедур навряд чи позбавить будівельників від дачі хабарів. Якщо сьогодні компаніям доводиться доплачувати за швидке виділення земельної ділянки під забудову, що сьогодні в компетенції міськрад - то з прийняттям документа будівельникам доведеться нести гроші в міськадміністрації.
Законопроект чітко визначає, що рішення про надання земельних ділянок державної та комунальної власності приймає не місцева рада, а її виконавчий орган - місцева адміністрація. Крім того, виділення, а також і забудова на землях державної і комунальної власності можливі тільки за умови наявності у населеного пункту Генерального плану, та розробленого на його основі Зонінгу (визначає умови та обмеження використання території) та Детального плану території (ДПТ, визначає планувальну організацію і розвиток території) відповідної ділянки. Причому після прийняття закону, у місцевої влади буде рівно рік, щоб розробити і затвердити відповідний пакет документів.
В іншому випадку - законопроект загрожує мораторієм на виділення землі в таких населених пунктах. Якщо ж влада певного міста встигає розробити і затвердити Генплан, Зонінг і ДПТ, то міськадміністрація буде виставляти вільні від забудови землі на інвестиційні конкурси. Тут-то й знадобиться будівельникам вміння всунути певну суму потрібній людині.
У разі якщо за якоюсь ділянкою не буде затверджений Зонінг, забудовник може взяти ініціативу у свої руки і власним коштом розробити необхідну документацію, після чого міськадміністрація виділить йому цю землю. Звичайно, зацікавлена приватна особа повинна буде оформити Зонінг за всіма правилами, проте в його силах буде вплинути на дуже важливі чинники - визначити, скажімо, максимальну поверховість або призначення об'єктів на клаптику землі, який його цікавить. А сам Зонінг, до речі, експертизі не підлягає.
Втім, як показує практика, остаточна редакція прийнятого Верховною Радою закону може докорінно відрізнятися від зареєстрованого законопроекту. Очікується, що документ пройде перше читання в грудні, а в цілому буде прийнятий вже в наступному році. Поки ж "революційний" документ викликає багато питань.
Андрій Сантарович
Источник http://news.finance.ua
0 коммент.:
Отправить комментарий